22 січня 1919 року відбулася знамена подія в історії українського народу-обєднання двох суверенних українських держав -Української  Народної Республіки і Західноукраїнської  Народної  Республіки  в одну самостійну соборну державу.                    
    

      УКРАЇНО! ТИ ДЛЯ МЕНЕ ДИВО      
                                                       БУДУ , МАМО , ГОРДА І ВРОДЛИВА,
                                                       З ТЕБЕ ДИВУВАТИСЯ ПОВІК

                                                       І НЕХАЙ  ПЛИВЕ ЗА РОКОМ РІК

Подивляючись на своє небо і думкою , як у тій чудовий - пречудовий пісні , полинемо аж до сонця і зірок й глянемо на трепетну Землю , і тоді відкриється нам на зелену - голубому лику планету , край , що нагадує собою серце ,- України . Ні як немає кращого неба , ніж небо України , так і немає кращої землі , ніж наша Україна .

  22 січня 2014 року  "НАША СОБОРНА УКРАЇНА"  під такою назвою в сільській бібліотеці було проведено інформаційну годину , де учні молодших класів дізналися багато нового про свою державу. І з посмішкою на устах і гордісттю залишили бібліотеку.

                         Тарас Григорович Шевченко

21 січня 2014 року у Комаргородській  сільській  бібліотеці  було проведено масовий захід присвячений  200 – річчю  з дня народження  Т.Г.Шевченка. На заході були  присутні  учні  5 – 6 класів місцевої школи, активну участь приймали всі запрошені  після побаченого заходу обрали  назву

Жіноча доля у творчості  Т.Г. Шевченка

Мета.  Пробудити в дітей добрі почуття , жалість , любов , готовність  допомогти кожному нужденному , звернути їхню увагу на знедолених  героїв   творів  Т. Шевченка , учити їх бачити в людях милосердя , добротворення .

виховний захід ми присвятили материнській, жіночій долі, а краще недолі у творчості великого Кобзаря Т.Г. Шевченка , бообраз нещасної , закріпаченої жінки поет носив , «неначе цвяшок , у серці вбитий ».Цей зойк душі , крик раненого серця випливе пекучим гнівом до панів лиходіїв , які топтали жіночу гідність , плюндрували жіночу красу , розпинали материнську радість  . Для Шевченка нещасна доля жінки -кріпачки  була не лише суспільною , а й особистою трагедією .Його матір ще «молодую  у могилу нужда та праця положила », рідні сестри поневірялись на панщині , це доля всіх нещасних жінок .

Немає у світовій літературі  іншого  поета, який би так ніжно , з любов’ю оспівав у своїй творчості  жінку-матір усієї Землі  , берегиню , продовжувачку роду, це стало святим ідеалом для багатьох поколінь .

«Такого полум’яного культу материнства , такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти ні в одного з поетів світу  », -писав  М. Рильський

 

ВЕЛИКИЙ КОБЗАРЮ!

ТИ ЖИВЕШ І В НАШІ ДНІ;

ТИ З НАМИ В ПРАЦІ І  БОРНІ;

ТИ З НАМИ ЙДЕШ ДО СОНЦЯ СХОДУ,

ТИ , ПРАВДА Й ВОЛЬНОСТІ ПРОРОК

                  Вона жива і вічно буде жити.

                                                                   Хай палає свічка .Хай палає,

                                                                   Поєднає нас вона в цей час.

                                                                   Друзів голоси нехай лунають,

                                                                   Слово музика нехай єднають нас

  

Зима .Саме в таку пору 25 лютого 1871 року в місті Звягелі народилася Лариса Петрівна Косач . Її мати письмениця Олена Пчілка , батько  юрист Петро Антонович , у сім,ї  панувало  мистецтво художнього слова .Тут перекладали писали твори переказували історії , записували пісні . З таких слів починалася історична година в Комаргородській сільській бібліотеці  1.08.2013 року . минуло 100 років із дня смерті  поетеси , саме цього числа  зупинилося серце Лесі Українки .

 Велика дочка України втілила у своїй творчості кращі почуття  свого народу  - його гідність , його мужність , його не похитність  у боротьбу  за свободу й правду , його горду силу , такими словами  учні місцевої школи закінчили  невеличкий масовий захід  про творчість і життя великої людини.

                  Вона безсмертна , як безсмертний народ

                 Чорнобильський біль стукає в серце .

   Ту мирну весняну ніч на берегах Прип,яті люди ніколи не забудуть . Вона була такою тихою    тихою , такою теплою і ласкавою . Саме  цю ніч , з 25  на 26 квітня 1986 року , відлік часу став   далеко не мирним , а бойовим і аварійним .
    Країна ще нічого не знає.Довгі тривожні дні , правда придушена муром мовчання .Ще скільки часу буде потрібно , щоб реально усвідомити те , що трапилося .А смерть вже відкрила свій чорний рахунок і забрала багато людських життів.
26.04.2013 року в Комаргородській сільській бібліотеці було проведено  історичну годину ,де вшанували всіх тих хто віддав своє життя під час ліквідації Чорнобильської катастрофи
 хвилиною мовчання.

                           Хвилина мовчання.Цокання годинника .Учні запалили свічки.